Бульдозерист Марвін Хімеєр. Америка 2004 рік

[genosse_u]

Нашел в сети перевод моей истории о Марвине Химейере чудовою солов'їною мовою:

Четвертого червня 2004 року о 14:15 містечко Гранбі, штат Колорадо, нарешті дочекалося свого героя.

П’ятидесятирічний зварювальник Хімаєр мав долю в автосервісі в Денвері, та він її продав, щоб купити ділянку в містечку Гранбі, де планував жити й зайнятися ремонтом автомобільних глушників.

Його маленька майстерня розташовувалась поруч з цементним заводом Mountain Park. Через декілька років після переїзду Хімеєра, власники Mountain Park надумали розбудовуватись, примушуючи Марвіна та його сусідів, продати заводу свої земельні ділянки.

З часом здалися всі сусіди заводу, але не Хімеєр. Його землю фабриканти так і не змогли придбати, хоча намагалися зробити це всіма правдами й неправдами. Однак, всі ділянки навколо вже належали заводу й майстерня Марвіна виявилась відрізаною від дороги.

Він купив бульдозер для того, щоб провести нову дорогу до своєї ділянки.
Марно намагався Хімеєр відновити справедливість. Міська влада й чиновники штату, звісно, були на стороні бізнесменів. Недивно, що суд з Mountain Park Марвін програв. Після цього зварювальнику дали зрозуміти, що його активність недоречна: Хімеєра оштрафували на 2.500 доларів за те, що в його майстерні «знаходився резервуар, що не відповідає санітарним нормам».

Сплачуючи штраф, Хімеєр вложив в квитанцію записку з одного слова: «Боягузи».

Та він був не з тих, хто здається.

Четвертого червня 2004 року в 14:15 Марвін в’їхав в центр міста на бульдозері, укріпленому стальними листами. 

Він почав з цементного заводу, руйнуючи будівлю за будівлю. Далі настала черга мерії, міської ради, банка, громадської бібліотеки, пожежної частини, товарного складу, газової компанії «Іксел енерджі», редакції місцевої газети і будівель, що належали меру міста.

Поліція, що намагалася зупинити Хімеєра зрозуміла, що його бульдозер невразливий. Понад 200 куль, випустили по бульдозеру, та жодним чином його не пошкодили. Тоді поліція перейшла на гранати! Знову безрезультатно. Далі поліція поставили на шляху Мартіна автомобіль з вибухівкою, та це також не змогло спинити бульдозер.

Хімеєр вів вогонь у відповідь з трьох напівавтоматичних гвинтівок крізь спеціально зроблені в броні. Однак, експерти вважають, що він зробив все, щоб ніхто з людей не постраждав, стріляючи більше для залякування й не даючи поліцейським висунути ніс із-за їх машин. Ні один з поліцейських не отримав жодної подряпини.

Все, що змогла зробити поліція – евакуювати 1,5 тис. місцевих жителів і перекрити всі дороги міста, в тому числі федеральне шосе №40.

Бульдозер став, прасувати руїни універмагу «Гемблс». Раптом засвистів пар, що виходив з пробитого радіатора й настала тиша.

Війна Марвіна Хімеєра скінчилась в 16:23.

Спочатку міліціонери довго боялися наближатися до бульдозера Хімеєра. Побоюючись останньої пастки, яку міг влаштувати для них Марвін, довго пророблювали отвір в броні, намагаючись дістати зварювальника. Коли броню пробили, він був вже мертвим. Останній патрон Марвін залишив для себе. Живим даватися в лапи своїх ворогів він не збирався. 

«Місто виглядає так, наче через нього пронісся торнадо», – причитав губернатор штату.

Потім розпочалося слідство. Вияснилось, що «витвір Хімеєра був настільки надійним, що міг витримати не тільки вибух гранат, але й не дуже потужний артилерійський снаряд. Бульдозер був вкритий броньованими пластинами, кожна з яких складалася з двох листів півдюймової (1,3 см) сталі, скріплених між собою цементною подушкою».

Для того, щоб опустити цю оболонку на кабіну бульдозера, Хімеєр використовував саморобний підйомний кран. «Опускаючи її, Хімеєр розумів, що після цього з машини йому вже не вибратися», заявили експерти з міліції. Однак, передбачливий Марвін взяв в кабіну продукти, воду, боєприпаси та протигаз. Для керування бульдозером Хімеєр використовував три монітор й декілька відеокамер. На випадок засліплення відеокамер пилом та сміттям до них були підведені повітряні компресори.

На створення бульдозера-винищувача у зварювальника пішло біля двох місяців.

«Хороший був чоловік», – пригадують люди, що близько знали Хімеєра. – «Не варто було його дратувати». «Якщо він був ваш друг – то це був кращий друг. Ну а, якщо ворог – то найнебезпечніший», говорять товариші Марвіна.

Переводчика не указываю, потому что и он моего авторства не указал, а я таких не жалую.